«Бабушка, дайте на хлебушку», – спозаранку стучит в калитку аккуратненького дворика в пригороде девочка лет тринадцати. Хозяйка-пенсионерка, знающая цену времени и деньгам, торопится открыть. И в ответ на душещипательный рассказ о нелегкой сиротской доле тут же предлагает: «Деточка, я тебе овощей свежих прямо с грядки, молока парного банку и деньгами не обижу, только помоги прополоть морковку».
Окинув недобрым взглядом четыре полутораметровых рядочка растений, «деточка» резко меняет тон: «Ты, чо, старая, эт я на тебя горбатиться буду?».
Лариса Гордей
Прочитано 3689 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 4.5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо, Лариса!"Просящему у тебя дай"- сказал Христос. А к какой категории отнести не желающих "горбатиться"? И много у вас сегодня таковых?
Наталья Каминская (Дубинская)
2011-03-09 18:44:55
Для меня первым и чуть ли не самым важным показателем является заголовок.У автора он всегда бросается в глаза и притягивает внимание. После этого не прочесть нельзя... А о сюжетах - отдельная история. Вижу журналиста - до мозга костей: "Что вижу, о том пою...". Одним словом, списано из жизни. И главное - все понятно. А Гордей - одна из нас, такая же, как мы.
"Я же просил..." - Олег Панферов Очень давно вынашивал эту миниатюру. Не мог сесть и написать, не давало что-то. Наверное, было просто страшно. Но - идея просилась наружу. Так что, судите вы...
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
